У струях днесь Йорданових був Господь, каже Йоанові: Не бійся мене хрестити, я бо прийшов спасти Адама первозданного, – співаємо у кондаку передсвяття Богоявління. Піснеспів коротко представляє спасенну подію – хрещення Господа в Йордані від Йоана, але не лише подію, а й її глибинну суть – спасіння первозданного Адама, а в Адамі – всіх Адамових нащадків. Таким чином, усі ми, земні покоління від Адама і по нині, святкуємо у торжестві Богоявління своє власне спасіння, а не лише циклічно споминаємо історію життя нашого Спаса і Господа.

«Готуйся, Завулоне, красуйся, Нефталіме, Йордане ріко, стань, радісно прийми Владику, що йде хреститися. Веселися, Адаме, з праматір’ю, не скривайтесь, як колись у раю, бо Той, що бачив вас нагими, явився, щоб зодягнути в первісну одежу. Христос явився, хотячи оновити всю твар».

Євангельське читання неділі перед Богоявленням (Мр 1, 1-8) підготовляє нас до грядучого свята. Готуйте Господеві дорогу, вирівняйте стежки Його – закликає Ісая, а разом з ним Йоан Предтеча. Готувати та вирівнювати означає покаятись, пояснює далі Євангеліє. Означає визнати свої гріхи, прийнявши прощення.

Нелегко однак є нам визнати свої гріхи. Деякі з них ми визнаємо, інші вважаємо легкими і не вважаємо за необхідне боротися з ними. Ще інші взагалі не видаються нам гріхами, хоча Церква навчає, що вони суперечать Божому щодо нас промислу.

Великою є небезпека назвати гріх несуттєвим і дозволити собі на нього. Великим духовним злом є свідомо дозволяти собі гріх, навіть найменший. Великим обманом та ошуканством є назвати гріх не гріхом, зло – нормальністю, добро – надмірним аскетизмом та героїзмом.

Кожен гріх є гріхом. Чи малий він, чи великий, він є гріхом. Його малість та великість вимірюється не лише малістю чи великістю сподіяного зла, але й малою чи великою свідомістю того, хто чинить. Той, хто грішить свідомо, не може грішити несуттєво. Його найменший гріх може бути великим в очах Того, Хто дав глибоке усвідомлення добра і зла. Натомість той, хто грішить несвідомо, може бути скоріше оправданий Богом.

Готувати Господеві дорогу, вирівняти стежки Його означає приготувати Богові дорогу до свого серця, вирівняти усі хитромудрі сплетіння розуму щодо терпимих і нетерпимих гріхів. Терпимих гріхів не існує.

Бог хоче явитися в житті кожного з нас. Потрібно лише покаятися на відпущення гріхів. Бог бо приходить, щоб взяти на себе гріхи світу. Прийдімо ж і ми, щоб визнати перед Ним ці гріхи. Не для того, щоб осоромитися, але щоб зрозуміти і прийняти велику любов, що прийшла до нас.

Марія Ярема

Сьогодні ми читали «початок Євангелії Ісуса Христа, Сина Божого» (Мр. 1,1). «Споконвіку було Слово... З Богом було воно споконвіку» (Йо. 1,1-2). Приходячи у світ, Ісус є тим початком. Він приносить Добру Новину – «Євангеліє», адже Євангеліє – це Він, Ісус Христос, Син Божий, основа всього.

Христос посеред нас. Він – Добра Новина, щастя нової дійсности для людей у Бозі. Перед цією радісною подією – приходом Христа – Господь посилає чоловіка, аби приготувати серця людей, щоб вони розпізнали Його. Йоан Предтеча «біжить попереду» [1] Нього, звіщаючи Його прихід. Він виявляє Його народові, хрестячи Його. […] .

5. Ти ж будь тверезим у всьому, знось напасті, виконуй працю євангелиста, виконуй твою службу. 6. Бо я вже готовий на ливну жертву, і час мого відходу настав. 7. Я боровся доброю борнею, скінчив біг – віру зберіг. 8. Тепер же приготований мені вінок справедливости, що його дасть мені того дня Господь, справедливий Суддя; та не лише мені, але всім тим, що з любов’ю чекали на його появу.