… Хто визнає Мене перед людьми, того і Я визнаю
перед Моїм Отцем Небесним
(Мт. 10, 32)

Хто не бере свого хреста і не йде слідом за Мною,
той недостойний Мене
(Мт. 10, 38)

Кожен… хто визнає Мене перед людьми,
того і Я визнаю перед Моїм Отцем Небесним
(Мт. 10, 32)

Кожний, хто визнає Мене перед людьми,
того і Я визнаю перед Отцем Моїм Небесним
(Мт. 10, 32)

Ісусе, Засновнику і Завершителю віри, приношу Тобі нині подяку за покликання вірити у Тебе та жити Тобою. Це правдива радість, хоча недостатньо вмію нею радіти. Буває, що я замінюю цю радість багатьма нетривалими радостями. Буває, що не визнаю Тебе перед людьми, буває, що люблю людей більше, ніж Тебе, а ще буває, що навіть речі люблю більше, ніж Тебе, Бога. Буває, що не хочу брати свій хрест і йти за Тобою,Який витерпів хрест, не звертаючи уваги на сором. Я ж часто соромлюся. Ти не соромився обнаженим і обпльованим бути розп’ятим на хресті перед усім народом, а я соромлюся завжди і всюди визнавати віру у Тебе, хоча ніхто не обнажує мене за те, ані не обпльовує. Найбільшою зневагою, якої довелось мені зазнати за Твоє ім’я, були хіба гордовиті чи насмішливі слова. І більш нічого.