Покора як шлях до вічності

Ти твориш духів ангелами своїми,
полум’я вогненне — слугами своїми
[Пс. 104 (103), 4, за перекладом LXX].

Дорогі в Христі брати і сестри!

Святкуючи Собор святого Архистратига Михаїла й інших безплотних сил, у Вечірній роздумуємо над старозавітними читаннями, котрі допомагають глибше усвідомити зміст свята. Перше читання – з книги Ісуса Навина – розповідає про появу начальника Господнього війська, тобто Архистратига Михаїла, Ісусові Навинові, начальникові ізраїльського війська. Ісус Навин визнає вищість влади Архистратига, називає його владикою і запитує про вказівки. Тобто, будучи начальником свого війська, не покладає надію на перемогу власними силами, але просить і чекає на поміч від Господа, підкоряється вказівкам начальника Господнього війська, який, у свою чергу, цілковито підкоряється волі Божій.

«Що таке людина, що Ти про неї пам’ятаєш? Або син чоловічий, що Ти навідуєшся до нього? Ти вчинив його мало що меншим від ангелів. Увінчав його славою і честю. Усе підкорив йому під ноги», – так звертається до Бога псалмопівець (Пс 8,5-7), слова якого повторяє новозавітній автор Послання до євреїв. Людина є мало що менша від ангелів, а все ж менша, але не по своїй природі, бо людина – образ Божий, а по своїй подобі: бо менше, ніж ангели людина є подібною на Бога. А однак Бог посилає ангелів служити людині. І безплотні духи небесні, подібні на Бога, досконало виконують волю Господа. Їхнє слово зобов’язуюче, повне сили та благодаті, а його переступ усяко карається. Вони, перевершуючи подобою людину, не соромляться служити людині. Вони, що живуть у вічності, не нехтують тими, що живуть у часі. Вони, що безперестанно славословлять Бога, схиляються до тих, що так нечасто пам’ятають про свого Господа. Вони, безтілесні, не відкидають благання тілесних.

Небесних воїнств архистратиги, молимо вас завжди ми, недостойні, щоб ви вашими молитвами огородили нас покровом крил духовної вашої слави, охороняючи нас, що усильно припадаємо і кличемо: Від бід ізбавте нас як чиноначальники вишніх сил, – такими словами взиваємо до невидимих сил, сотворених перед нами та живучих у вічності. У тропарі мова йде навіть не просто про чини ангельські, а про їхніх начальників – архистратигів. Як слово «архистратиг», так і слово «воїнство», які вжиті у відношенні до ангелів, звертають нашу думку до поняття війни. І справді така війна мала місце на небесах, результатом чого стало поверження на землю диявола і ангелів його, яких звемо нечистими духами (пор. Од 12, 7-12). Архистратиг Михаїл очолив тоді боротьбу вірних ангелів супроти збунтованих.