… Я сьогодні маю бути в твоїм домі
(Лк. 19, 5)

Йдеться, зокрема, про історію митаря Закхея, якого Ісус Христос знайшов у Єрихоні, коли той виліз на смоківницю, бо хотів Його побачити, але був малим на зріст. Закхей — це яскравий приклад загубленої людини. Такий його стан зумовлений трьома причинами.

Перша причина — митар не розуміє, ким є. Нам доводиться бачити довкола себе таких людей. Часто молоді особи, які, «живучи» у віртуальному світі, виходять у світ реальний, почуваються розгубленими, бо не знають, хто вони у великому морі людства, яке вирує.

Друга причина — Закхей був загублений для свого народу. Він виконував уряд митаря-начальника, тобто був колаборантом римської влади, ренегатом власного народу. Тому вважався публічним грішником, як ми чуємо в сьогоднішньому Євангелії. Він був загублений для вибраного Богом люду.

Третя причина — митар загубив Бога. Він думав, що втрачений для Бога через свою гріховність. Вважав, що Бог його не пробачить, що Він є далеко і забув про нього. Але сьогодні на Закхеєві здійснюється пророцтво, про яке говорить Давид: «Бо Ти, о Господи, даєш світло моєму світлу…». Деякі перекладачі пишуть: «Моєму світильнику даєш світло, Ти, мій Боже, просвічуєш мою темінь». Той Бог, якого загубив Закхей, сьогодні сам його знаходить. Христос говорить і називає митаря на ім’я. Каже до нього: «Закхею, притьмом злізай, бо Я сьогодні маю бути в твоїм домі» (Лк. 19, 5). Бог бачить кожну людину і світлом свого погляду заглядає глибоко в душу і серце тому, до кого особисто звертається! І хоч би як далеко ми губилися, Він знає наше ім’я.

Господь просвічує світильник Закхея — його сумління, совість (слово «совість» означає «со-відати»). Божа мудрість і любов дала чоловікові зрозуміти, ким він є. У Господньому світлі Закхей віднаходить самого себе, повертається назад до свого народу і є віднайденим самим Богом! Митар приймає Його у своєму домі і, зрозумівши власну гріховність, кається: «Господи, ось половину майна свого даю вбогим, а коли чимсь когось і покривдив, поверну вчетверо». Ісус сказав до нього: «Сьогодні на цей дім зійшло спасіння, бо й він син Авраама. Син бо Чоловічий прийшов шукати і спасти те, що загинуло» (Лк. 19, 8–10).

Світло Господнє показує не тільки Боже майбутнє життя і воскресіння, а й минуле і теперішнє кожної людини через світло її сумління, яке часом є її найсуворішим суддею, промовляючи: ти ніби все маєш, але дечого бракує у твоєму житті, — бракує світла Божого. Якщо ми не сповнені цим світлом, то не можемо нічого доброго зробити, стаємо загубленими для себе та для свого народу і постійно шукатимемо Бога, як Закхей, залізши на смоківницю.

СВЯТОСЛАВ
Патрарший собор Воскресіння Христового
Київ, 2 лютого 2025 року Божого

Ісус глянув угору і
сказав до нього: Закхею, злізай!
Лк. 19, 5

Господи, до мене, чоловіка грішника, зайшов Ти у гостину, як колись до дому Закхея. Я не гідний причастя святих Твоїх і страшних Тайн, як і голова над митарями не був гідний Твоїх відвідин. Однак як покликав Ти його, щоб прийняв Тебе у своїм домі, так і покликав нині мене, щоб я прийняв Тебе у себе.