Зійшовшися нині, вірні, ублажім Пренепорочну Всецарицю, Пречисту Діву і Матір Христа Бога. Вона бо невпинно простягає благальні руки до свого Сина і покриває людей своїм святим покровом. Тому благально Їй заспіваймо: Радуйся, Покрове й Заступнице та Спасителько душ наших! Так молимось у свято Покрову Пресвятої Богородиці. Ця литійна стихира представляє нам чи не найчастіше вживану літургійну тематику щодо постаті Богоматері – тематику заступництва і покровительства.

Під Твою милість прибігаємо, Богородице Діво. Якщо ми подивимося на верхній ярус іконостасу у наших храмах, то побачимо ікони Пророків, що часто зображені як ті, що ведуть між собою діалог. Про що ведуть розмову старозавітні Пророки? Про Таїнство, яке вони передзвіщали споконвіку. Про незглибиму тайну приходу Бога до людей. Про Його Воплочення від Діви, звіщене в древнім Раю та існуюче в Промислі Божественному перед всіма віками. Про Богоматір-Діву, Якою здійсниться пророкована Тайна. Про Її славу і честь.

Днесь, благовірні люди, світло святкуємо, отінювані Твоїм, Богомати, пришестям, і, спозираючи на Твій пречистий образ, покірно мовимо: Покрий нас чесним Твоїм покровом і ізбав нас від усякого зла, молячи Сина Твого, Христа Бога нашого, спасти душі наші.

І перший завіт, тобто старий, і другий, тобто новий, мав свою земну святиню. Святинею першого завіту був Храм, другого – Діва-Мати. І перша святиня земна, і друга наче земна, бо ж від людського єства. Перша святиня однак безмовна, а друга жива. Перша вкрита золотом, друга – чистотою. У першій приносилися жертви для всепалення та хліби появлення, у другій принесене було саме і ціле єство Діви. У першій святині було «Святе святих», а друга сама і цілком була «Святим святих» для Святого. У святилище першої входив раз на рік Архиєрей, а в святилище другої ніхто, окрім Бога, але не раз на рік, а повсякчас.

Слава Ісусу Христу! Дорогі в Христі брати і сестри!

Сьогодні Христова Церква святкує свято Покрова Пресвятої Богородиці. Цей день займає особливе місце в духовному житті Божого люду. Кожного разу, коли ми святкуємо якесь марійське свято, то духовно переживаємо подію з історії спасіння, подію, яка відбулася під час земного життя Божої Матері та нашого Спасителя в минулому. Натомість, сьогоднішнє свято пов’язане не так з минулим, як із глибокою божественною дійсністю нинішнього життя. Можемо ствердити, що свято Покрова Богородиці стосується її небесного сьогодення та її дії по відношенні до кожного з нас сьогодні. Ось чому ми співаємо в цей день: «Діва сьогодні стоїть перед нами у храмі та з хорами святих невидимо за нас молиться Богу» (Кондак Покрова).