«Вийшов сіяч сіяти своє зерно…»
(Лк. 8, 5)

Чувши слово серцем щирим, добрим,
його держать і дають плід у терпінні (Лк. 8, 15).

«Слово — живе й діяльне,
і гостріше від усякого двосічного меча…
і розрізняє чуття та думки серця»
(Євр. 4, 12–13)

Віра – це дар від Бога. Бог виявляє свою милість до нас і тим, що при народженні обдаровує кожну людину даром віри. Без віри не було би можливо жити вільними у цьому світі. Цей дар показує велику Божу любов, котра залишає нас у свободі вибору і залишає нас постійно вільними.

Притча про сіяча нам усім добре знана. Євангельська розповідь у 21-шу неділю по Зісланні Святого Духа завершується таким висловом: «Хто має вуха слухати, нехай слухає!» В нашому житті слухання має дуже важливе значення. Вміння слухати – це велике мистецтво. Під час кожної Божественної Літургії, перед читанням Слова Божого, ми чуємо заклик священика до вірних: «Будьмо уважні». Цей заклик спонукає вірних стати причасниками Божого Слова, щоб бути готовими до прийняття зерна, яке Господь щедро сіє. Заклик «Будьмо уважні» чуємо як перед читанням Апостола, так і перед читанням Євангелія. Важливо запитати себе, чи дійсно я уважно вслухаюся в Слово, яке промовляє до мене Господь.