У третю неділю по Зісланні Святого Духа читається Євангеліє від Матея 6,22-33:

Світло тіла – око. Як, отже, твоє око здорове, все тіло твоє буде світле. А коли твоє око лихе, все тіло твоє буде в темряві. Коли ж те світло, що в тобі, темрява, то темрява – якою ж великою буде! Ніхто не може двом панам служити: бо або одного зненавидить, а другого буде любити, або триматиметься одного, а того знехтує. Не можете Богові служити – і мамоні. Ось чому кажу вам: Не турбуйтеся вашим життям, що вам їсти та що пити; ні тілом вашим, у що одягнутись. Хіба життя не більш – їжі, тіло – не більш одежі.

У третю неділю по Зісланні Святого Духа під час Святої Літургії читається Євангельський уривок проповіді Христа про служіння Богові та довіру до Нього (Мт 6,22-33).

Якщо око лихе, то усе тіло перебуває у темряві, каже Господь, натякаючи на духовний зір: якщо очі серця лихі, то уся людина позбавлена світла. Далі Христос ще виразніше вияснює думку, що означає мати «лихе око» та бути у темряві: це означає служити двом панам. Таке служіння двом господарям, насправді є служінням одному, бо неможливо є служити двом одночасно, як би людина не намагалася цього зробити.

Євангельський уривок третьої неділі по Зісланні Святого Духа (Мт 6,22-33) є досить насичений змістом, тому звернімо нашу увагу на його другій частині.

«Не турбуйтеся вашим життям, що вам їсти та що пити…», – чесно кажучи, досить безтурботна пропозиція від Ісуса Христа для тих, хто сумує за дитинством, за часом, коли ми не маємо ніякої відповідальності та можемо просто насолоджувалися красою життя. Та чи не можна ствердити, що попри мудрість та святість Ісуса Христа, попри Його Боже синівство, ці Його слова є… наївними? Адже як можна не турбуватися про щоденні справи, як???

Не турбуйтеся

Мт 6,24-34

24. Ніхто не може двом панам служити: бо або одного зненавидить, а другого буде любити, або триматиметься одного, а того знехтує. Не можете Богові служити – і мамоні.
25. Ось чому кажу вам: Не турбуйтеся вашим життям, що вам їсти та що пити; ні тілом вашим, у що одягнутись. Хіба життя не більш – їжі, тіло – не більш одежі
26. Гляньте на птиць небесних: не сіють і не жнуть, ані не збирають у засіки, а Отець ваш небесний їх годує! Хіба ви від них не вартісніші?
27. Хто з вас, журячись, спроможен добавити до свого віку хоч один лікоть?
28. І про одежу чого ж вам клопотатись? Гляньте на польові лілеї, як ростуть вони: не працюють і не прядуть.
29. Та я кажу вам, що й Соломон у всій своїй славі не вдягався так, як одна з них.
30. І коли зілля польове, яке сьогодні є, а завтра вкидають його до печі, Бог так одягає, то чи не багато більше вас, маловірні?
31. Отож не турбуйтеся, промовлявши: Що будемо їсти, що пити й у що зодягнемося?
32. Про все те побиваються погани. Отець же ваш небесний знає, що вам усе це потрібне.
33. Шукайте перше Царство Боже та його справедливість, а все те вам докладеться.
34. Не журіться, отже, завтрішнім днем; завтрішній день турбуватиметься сам про себе. Доволі дневі його лиха.

Багатства

Мт 6,19-23

19. Не збирайте собі скарбів на землі, де міль і хробацтво нівечить, і де підкопують злодії і викрадають.
20. Збирайте собі скарби на небі, де ні міль, ані хробацтво не нівечить і де злодії не пробивають стін і не викрадають.
21. Бо де твій скарб, там буде і твоє серце.
22. Світло тіла – око. Як, отже, твоє око здорове, все тіло твоє буде світле.
23. А коли твоє око лихе, все тіло твоє буде в темряві. Коли ж те світло, що в тобі, темрява, то темрява – якою ж великою буде!

Неділя 3-тя по Зісланні Святого Духа. Послання Апостола Павла до Римлян 5, 1-10

1. Оправдані ж вірою, ми маємо мир з Богом через Господа нашого Ісуса Христа, 2. через Якого ми вірою одержали доступ до тієї ласки, що в ній стоїмо і хвалимося надією на славу Божу. 3. Та й не тільки це, але ми хвалимось і в утисках, знаючи, що утиск виробляє терпеливість, 4. терпеливість – досвід, а досвід – надію. 5. Надія ж не засоромить, бо любов Бога влита в серця наші Святим Духом, що нам даний. 6. Христос бо, тоді як ми були ще безсилі, у свою пору, помер за безбожних. 7. Воно навряд чи хто за праведника вмирає; бо за доброго, може, хтось і відважився б умерти.

8. Бог же показує свою до нас любов тим, що Христос умер за нас, коли ми ще були грішниками. 9. Отож, тим більш тепер, оправдані Його кров’ю, ми спасемося Ним від гніву. 10. Бо коли, бувши ворогами, ми примирилися з Богом смертю Його Сина, то тим більше тепер, примирившися, спасемося Його життям.