Всечесніші та всесвітліші отці,

Преподобні брати і сестри в монашестві,

Дорогі у Христі брати і сестри!

«Ми бачили світло істинне, ми прийняли Духа небесного, ми знайшли віру істинну, нероздільній Тройці поклоняємось, вона- бо спасла нас»

Ді 2, 1-11
Йо 7, 37-52.8.12

Сьогодні великий празник – Зіслання Святого Духа. Ісус Христос, сповнивши свою місію на землі, вознісся на небо, але не залишив нас сиротами. Він обіцяв послати нам Святого Духа, щоб продовжувати діло Отця і Його Самого на землі до кінця віків. У Духові Святому триває любов Бога Отця у світі до всіх людей. Через Святого Духа продовжується проповідь і спасительне діло Ісуса Христа. Дух пригадує нам те все, шо навчав Ісус Христос. Через Духа Ісус присутній сьогодні. Господь Бог продовжує своє діло у світі через Святого Духа. Дух дарує нам любов Бога Отця; Він Той, що освячує, Він провадить Церкву і поодиноких осіб.

Мій Христе, Світло світу, приходжу до Тебе у Твоїх Святих Тайнах, бажаючи не блукати в темряві, а мати світло життя. Приходжу до Тебе, бажаючи пити воду живу і не мучитися спрагою суєтності та марноти. Приходжу до тебе, щоб сповнитися Духом, від Отця через Тебе посланим діяти у Церкві. Приходжу до Тебе і не зостаюсь відкиненим. Хоч приходжу, бажаючи світла, а однак зваблений темрявою гріха. Хоч приступаю, бажаючи від Тебе напитись духовного питва, а однак узалежнений від джерел земної суєтності. І Ти, Христе, не відвертаєшся, а просвічуєш мою темряву і напоюєш моє нутро. Славлю Твою милість, подивляю її та дякую за неї.

Кожен з нас є тією заблуканою вівцею, котру невтомно шукає Господь. Дехто з нас дозволяє себе знайти швидше, а декого потрібно шукати довгими роками. Дехто блукає, але не знає цього чи не хоче бачити цього, бо ж бачить себе поміж тими дев’яносто дев’ятьма, що не заблукали. Дехто ж бачить усіх інших дев’яносто дев’ять блукаючими, а лиш себе незаблуканим.

Усе подає Дух Святий: пророків посилає, священників удосконалює, неграмотних мудрости навчає, рибалок богословами появляє, і єднає всю церковну спільноту. Єдиносущний і співпрестольний Отцеві й Синові, Утішителю, – слава Тобі! Цей піснеспів Вечірні свята Зіслання Святого Духа лаконічно і красномовно описує всевладдя Духа: саме Він є Тим, Хто надихав пророків промовляти слова Божі до народу та чинити знаки у Старому Завіті; Він же Той, Хто надихав старозавітних та надихає новозавітних священників зростати у святості; Він також Той, Хто подає мудрість як неграмотним апостолам, так і всім по-світськи грамотним, адже ніхто не є грамотний перед Богом; Він є Тим, Хто чинить богословами, тобто сповісниками Бога, як галилейських рибалок у свій час, так і сучасних знавців різних ремесел. Водночас Дух Святий веде Церкву Христову, єднає її попри усі людські схизми і поділи – єднає своєю дією удосконалення священників, навчання мудрости, натхнення до богослов’я, адже дія Духа не знає схизм і поділів.

«За десять днів перед цим наше єство зійшло на царський престол, а сьогодні Дух Святий зійшов на наше єство; Господь возніс наше начало, і зіслав Духа Святого. Інший Господь наділяє цими дарами, так як і Дух є Господь, домобудівництво ж для нас розділили між собою Отець, Син і Святий Дух. Ще не минуло десяти днів, як вознісся Христос, і вже послав Він нам духовні дари, дари примирення», – пише Св. Йоан Золотоустий в честь Святої П’ятидесятниці (Бесіда перша на Святу П’ятидесятницю і про те, чому нині не бувають знамення, і що діла і слова наші записуються).