Дорогі в Христі брати і сестри!

У тогочасних вчених у писанні та садукеїв, щодо досконалості та щодо виконання закону, розуміння було таким, що саме любов Бога та любов ближнього є основою релігійного життя. Саме тому, коли у відповідь на отримане питання Ісус перепитує: «В законі що написано? Як там читаєш?» – то законовчитель відразу відповідає: «Люби Господа, Бога твого, всім серцем твоїм, усією твоєю душею і всією силою твоєю і всією думкою твоєю, а ближнього твого, як себе самого». Та ці дві заповіді між собою ніяк не пов’язувалися, тобто любити Бога – це одна дійсність, а любов до ближнього – це вже зовсім інше поле. Саме це підкреслює Ісус, коли розказує про священика та левіта – вони є посвячені для служіння Богові і коли повстає питання прислужити вмираючому (і цим самим стати ритуально нечистим, на певний час втратити право і можливість приступати до служіння Богові), то вони проходять повз.

Мій Боже і Учителю, приступаючи до Твоїх Святих Тайн, відчуваю Твою нестримно велику благість, бо усе, що маю, Ти дав мені, і життя вічне Ти дарував. Усе Тобою мені задарма дане, але якось бачу, що мною не зовсім прийняте. Що мені робити, щоб вічне життя, Тобою дароване, осягнути? Ти кажеш любити Тебе і ближніх, і мені видається, що я так і роблю, а життя вічного у собі все-таки не ношу. Я причащаюся цього життя, але не живу цією сопричасністю.

У двадцять п’яту неділю по Зісланні Святого Духа під час Божественної Літургії читається Євангеліє про доброго самарянина (Лк 10, 25-37). Найперше Євангеліє ставить вимогу любити Бога та ближнього, а потім детальніше роз’яснюється, як саме слід любити ближнього.

Неділя 25-та по Зісланні Святого Духа. Послання апостола Павла до Ефесян 4,1-6

1. Отож, благаю вас я, Господній в’язень, поводитися достойно покликання, яким вас візвано, 2. в повноті покори й лагідности, з довготерпеливістю, терплячи один одного в любові, 3. стараючися зберігати єдність духа зв’язком миру. 4. Одне бо тіло, один дух, а й в одній надії вашого покликання, яким ви були візвані. 5. Один Господь, одна віра, одне хрищення. 6. Один Бог і Отець усіх, що над усіма й через усіх і в усіх.