Прохальна єктенія двічі міститься у святій Літургії: перед Символом віри і перед молитвою «Отче наш»[1]. Хоч початкові прошення в цих двох Прохальних єктеніях відрізняються, друга частина єктеній є фактично ідентичною. І свою назву Прохальна єктенія бере саме від своєї другої частини, в якій вірні відповідають на виголос священника: «Подай, Господи». У першій же частині єктенії вірні відповідають: «Господи, помилуй».
Перший виголос Прохальної єктенії перед Символом віри є закликом до продовження (сповнення) молитви: Сповнім молитву нашу Господеві. Наступний виголос є унікальним саме в цій єктенії перед Символом віри: За предложені чесні дари Господу помолімся. Унікальність у тому, що тут молимося за предложені (представлені або принесені, положені на престіл) чесні (тобто, ті, яким належить честь) дари хліба і вина, тоді як в єктенії перед «Отче наш» молитимемося вже не просто за предложені, а за принесені й освячені чесні дари. Тобто, в цьому моменті Літургії молимося за ще неосвячені, але вже приготовані до освячення хліб і вино. Виникає питання, навіщо молитися за дари хліба і вина, адже це не є прохання, щоб їх отримати, а саме прохання за них. У цьому виголосі насправді висловлюємо Богові прохання, щоб принесені дари були незабаром таїнственно освячені, стаючи Тілом і Кров’ю Христа. Опосередковано можна сказати, що також молимося, щоб ми завжди мали хліб і вино, тобто ті дари, які зможемо приносити Богові для освячення нам на життя вічне.
Наступні три виголоси Прохальної єктенії перед Символом віри збігаються з виголосами Мирної єктенії: За святий храм цей, і тих, що з вірою, благоговінням і страхом Божим входять до нього, Господеві помолімся; щоб визволитися нам від усякої скороти, гніву й нужди, Господеві помолімся; заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю.
Після виголосу Щоб визволитис нам… священник молиться тиху молитву:
Господи Боже вседержителю, єдиний святий, Ти приймаєш жертву хваління від тих, що призивають Тебе всім серцем, прийми моління і нас, грішних, і принеси до святого твого жертовника, і вчини нас здатними приносити Тобі дари й жертви духовні за наші гріхи і людські невідання, і сподоби нас знайти благодать перед Тобою, щоб жертва наша була благоприємною Тобі та щоб вселився Дух благодаті Твоєї благий у нас і на цих дарах, що перед нами, і на всіх людях Твоїх. Головною темою тихої молитви є прохання до Бога, щоб Він зробив священників здатними приносити дари хліба і вина для освячення їх на Тіло і Кров Христа задля прощення гріхів як самих священників, так і мирян. Для такого приношення дарів та прийняття їх Богом потрібна благодать Божа, адже це не людською силою хліб і вино стають Тілом і Кров’ю. Священник, як і будь-яка інша людина, відчуває себе негідним брати участь у такому жертвоприношенні хліба і вина, тож просить, щоб Дух Святий вселився в нього та вчинив його гідним звершувати таїнство Євхаристії. Також просить, щоб Дух спочив на чесних дарах, приготованих для Євхаристійного таїнства, та на всіх вірних
[1] Часто, коли скорочується свята Літургія, Прохальна єктенія перед Символом віри є неповною (береться фактично лише перша її частина).
Марія Ярема
