Вслід за «Трисвятим» служитель виголошує: «Будьмо уважні. Мир всім. Премудрість, будьмо уважні», після чого вірні співають прокімен. Заклик священника «Будьмо уважні» слід розуміти не лише як заклик до уваги, але і як заклик до вдумливості, входження в своє серце, благоговійного трепету. Словом, це заклик не просто до уважності, а до молитовної, духовної уважності. Після заклику до цієї особливої уважності слідує побажання та водночас передавання миру Христового. В Євангеліях записано, що саме словами «Мир вам» воскреслий Господь вітав своїх учнів (див. Лк 24, 36; Ів 20, 19.21.26). Він сам – Христос – є Князем миру (пор. Іс 9, 5), Дателем миру, який не від світу (пор. Ів 14, 27). Вітаючи присутніх словами «Мир вам», священник вітає їх, отже, словами воскреслого Христа, з одного боку, бажаючи присутнім наповнитися цим миром – зовсім іншим, ніж мир світу, а з іншого боку, звіщає, що цей мир присутній між ними, адже сам Господь – Князь миру – священнодіє Літургію, в якій вони беруть участь.
Виголос «Премудрість» перед повторним закликом до уважності можна розуміти подвійно. Премудрістю в літургійній традиції звемо переважно Христа1, згідно з тим, як називав Господа святий апостол Павло (див. 1 Кр 1, 24). Тобто, тут священник ніби знову стверджує Христову присутність поміж молільниками. Але водночас можна розуміти, що виголос «Премудрість» стосується біблійних читань, які незадовго будуть прочитані. Слово Боже несе у собі Божу премудрість.
Прокімен, який слідує відразу після виголосу: «Будьмо уважні. Мир всім. Премудрість, будьмо уважні», – є змінною частиною святої Літургії. Прокімен змінюється відповідно до дня або, якщо це неділя, то відповідно до поточного гласу. Саме слово «прокімен» з грецької мови дослівно означає «розташований перед»2. У випадку святої Літургії прокімен розташований перед читанням Апостола. «Апостолом» в контексті Божественної Літургії називають читання з Послань апостолів або з книги Діянь Апостолів. Прокімен є вибраним стихом з псалма і співається у той спосіб, що повторюється двічі, а поміж його повторами є ще один стих з псалма, який рецитується. Колись прокімен був значно довшим, можливо псалом співався повністю, однак у сьогоднішній Літургії маємо лише короткий витяг з псалма3. Таким чином один біблійний текст (прокімен) впроваджує молільників в інший біблійний текст (Апостол).
Читання Апостола є, звісно, змінним і має свій порядок. Від Пасхи до П’ятдесятниці читається книга Діянь Апостолів4, після П’ятдесятниці читаються Послання апостолів, починаючи від Послання до римлян. Перше біблійне читання в святій Літургії здійснюють зазвичай миряни, тоді як друге читання (Євангеліє) здійснює диякон або священник. Однак те, що перше читання звучить не з амвону і не з уст священнослужителя, зовсім не означає, що воно є менш натхненним чи менш потрібним. Це слово Боже і його авторитет не може жодним чином применшуватися. Тому читання Апостола вимагає, щоб молільники слухали його так же уважно, як і читання Євангелія, тим більше, що нерідко читання Апостола є складнішим текстом для зрозуміння та менш знаним.
1. Існують також літургійні тексти, в яких Премудрістю названа Пресвята Богородиця.
2. «Світло єси, Христе». Богослужіння добового кола: антологія досліджень / упор. Ендрю Квінлан, Василь Рудейко. Видавництво Українського католицького університету, Львів 2012, с. 288.
3. Пор. о. Мелетій М. Соловій, Божественна Літургія. Історія – Розвиток – Пояснення, том XX. Рим 1964, с. 263.
4. Читання з книги Діянь може бути і в час поза Пасхою-П’ятдесятницею, однак тоді завжди у зв’язку з якимось святом або з пам’яттю того чи іншого святого, тобто лише при нагоді.
Марія Ярема
