Допитливою десницею життєдайні Твої ребра Тома провірив, Христе Боже, бо, хоч замкнені були двері, як Ти увійшов, він із іншими апостолами кликав до Тебе: Господь єси і Бог мій, – співаємо у кондаку Томиної неділі.
Піснеспів говорить про допитливу десницю апостола. Бути допитливим не є чимось недобрим, однак у контексті Христового воскресіння Томина допитливість, вимагання появи Воскреслого свідчить про невіру. Звісно, повірити у воскресіння мертвого не є легко і не було легко навіть у випадку Ісуса, хоч учні й знали, що Він мав силу воскрешати мертвих. Однак воскрешати інших – це не те саме, що самому воскреснути. Учні вірили, що в Ісусі присутня Божа могутність, але чи вірили, що Він може своєю силою встати із мертвих? Мабуть ні. І то не лише апостол Тома не вірив, але й інші апостоли не йняли віри. Незважаючи на те, що Христос кілька разів наперед сповіщав учням про свою смерть і воскресіння, вони все ж, почувши від Мироносиць, що Господь воскрес, не повірили в це. Апостоли також потребували доказу, як і Тома. Різниця лише у тім, що Томі про воскресіння Учителя розповідало більше свідків, ніж іншим апостолам. Якщо апостоли отримали радісну вістку лише від Мироносиць, то апостол Тома – як від Мироносиць, так і від співучнів. Але кількість свідків не робить надто суттєвої різниці, якщо потрібно повірити в щось настільки надзвичайне, як воскресіння з гробу. Тож апостол Тома, якому не пощастило бути серед учнів, коли Ісус об’явився воскреслим, не є винятковим маловіром.
Перевірка життєдайних ребер була потрібна також не лише Томі, адже Господь, з’явившись іншим своїм учням, не дарма питав, чи мають вони що з’їсти, хотів бо доказати їм, що має тіло по своєму воскресінні, а не є лише духом, який може привидітися (див. Лк 24, 41-43). Проходячи крізь замкнені двері, Ісус і справді справляв враження безтілесного, тому якщо апостолові Томі Господь дозволяв доторкатися до себе, щоб відчути правдивість Його воскреслого тіла, то іншим апостолам виявляв свою тілесність споживанням їжі.
Пересвідчившись у правдивості воскресіння Христового, апостол Тома, а разом з ним й інші учні, як каже кондак, взивали до Господа: Господь єси і Бог мій. Ці слова, виречені апостолом Томою, є свідченням Його віри у Воскреслого. Кожен з учнів можливо по-різному перейшов від невіри до віри, але всі вони в результаті повірили і то настільки твердо, що були готові віддати своє життя за цю віру.
Марія Ярема
