Преподобного Теодосія Великого у Літургії Церкви порівнюємо до плодоносної рослини, яка попри те, що була насаджена у добрі, зростала у жорстких умовах, але ці умови своєю ж працею змінила на сприятливі, а далі цвіла і приносила плоди. Ось як про це говорять тропар та кондак святому: Потоками сліз твоїх ти неродючу пустиню управив, і з глибини зітханнями ти в трудах приніс стократні плоди, і був ти світильником вселенної, сіяючи чудесами, Теодосіє, отче наш. Моли Христа Бога, щоб спаслися душі наші (тропар); Насаджений у дворах Господа твого, зацвів ти красно преподобними твоїми чеснотами і умножив ти дітей твоїх у пустині, напоюваних струями твоїх сліз, стадоначальнику Божий божественних дворів. Тому зовемо тобі: Радуйся, отче Теодосіє (кондак).
Отже, насаджений преподобний Теодосій був у дворах Господа (у святій Церкві), а духовно виростав у неродючій пустині, яку напоїв наче водою своїми постійними сльозами покаяння, зробивши з неї добрий ґрунт. Чесноти преподобного були гарними наче цвіт, а труди великими, щоб принести Богові щедрі плоди: святість власного життя та святість тих, які наслідували його у подвигу. Як для себе самого, так і для своїх послідовників преподобний Теодосій невтомно підживлював духовний ґрунт потоками сліз за власні та вселюдські гріхи.
Теодосій Великий названий також світильником вселенної та стадоначальником Божим божественних дворів. Символ світильника зрозумілий, так як святе життя завжди є світильником у темряві грішного світу. Натомість стадоначальником божественних дворів преподобний Теодосій названий тому, що був настановлений патріархом як управляючий над всіма палестинськими монастирями після того, як показав успіх в управлінні своїм монастирем, де запровадив правило святого Василія Великого1.
1. Пор. І. Я. Луцик, Житія святих, пам’ять яких Українська Греко-Католицька Церква кожного дня впродовж року почитає, Львів: Свічадо 2011, с. 38-39.
Марія Ярема
