Ісусе, мій Боже, яку силу чудес творив Ти, живучи між нами! Але й нині звершуєш не менш славне, даруючи мені участь у причасті Тебе Самого. За це дякую Тобі, намагаючись розбудити у серці не меншу вдяку, ніж ту, яку приносили Тобі оздоровлені Тобою. Велике чудо розслабленому стати кріпким чи мертвому стати живим, але ще більшим чудом є мені, грішному, духовно розслабленому і мертвому, стати причасником Тебе, Бога живого. Дякую Тобі за усі Твої чудодіяння, мій Господи.

Душу мою, Господи, у гріхах всіляких і безглуздими діяннями тяжко розслаблену, воздвигни божественним Твоїм заступництвом, як і розслабленого воздвигнув Ти древньо, щоб я кликав до Тебе, спасаючись: Слава, Христе, владі Твоїй. Такими словами взиваємо до воскреслого Христа у четверту неділю Пасхи. Піснеспів сповнений пасхальним духом попри те, що може видаватися радше покаянним. Адже просимо Христа, щоби Він воздвигнув наші душі зі стану гріха і безглуздих діянь, тобто зі стану тяжкої духовної недуги, яка неодмінно веде до смерті. Іншими словами, просимо Господа, щоби Він нас перевів («Пасха» означає «перехід») від стану вмирання до стану воскресання, оживання.

У четверту неділю після Пасхи Господньої читається Євангельська розповідь про оздоровлення розслабленого при Витесді (Йо 5, 1-15). Це читання поставлене у пасхальний період тому, що яскраво підкреслює Божество Ісуса Христа. Той, Хто воскрес Своєю силою як Бог, за земного життя чинив як Бог преславні речі. Христос приходить до купелі при Овечих воротах, щоб знайти розслаблену і вже зневірену людину, щоб підняти, воскресити її. І піднімає Своєю силою як Бог того, хто майже чотири десятки років не міг піднятись. Христос являє силу Свого Божества в Єрусалимі: Він не потребує чекати приходу ангела, щоб допомогти недужому, не потребує води, щоб її посередництвом оздоровити, не потребує очікувати наступного дня, щоб не чудодіяти в суботу. Бо Він самовладний і як Бог творить дивні речі.

Неділя розслабленого. Діяння Святих Апостолів 9, 32-42

32. І сталося, що Петро, обходячи всі усюди, прибув і до святих, що мешкали в Лідді. 33. Там він знайшов одного чоловіка, на ім’я Еней, що лежав на ліжку вісім років і був паралітик. 34. Петро сказав до нього: «Енею, Ісус Христос тебе оздоровляє. Устань і сам постели собі ліжко!» І вмить той підвівся. 35. І бачили його всі мешканці Лідди та Сарону, і навернулися вони до Господа. 36. Була ж у Яффі одна учениця, на ім’я Тавита, що значить у перекладі Дорка (Сарна). Вона була повна добрих діл та милостині, що чинила.

37. І сталося тими днями, що вона занедужала й умерла. Обмили її і поклали в горниці. 38. А що Лідда лежить близько Яффи, учні, почувши, що Петро там, послали двох чоловіків з просьбою до нього: «Не отягайся прийти аж до нас!» 39. Петро негайно рушив з ними. І як прийшов, вони його повели наверх у горницю, де всі вдови оточили його з плачем, показуючи йому туніки й плащі, що їх робила Дорка, бувши з ними. 40. Велівши всім вийти з хати, Петро став на коліна й почав молитися, а повернувшись до тіла, мовив: «Тавито, встань!» І та відкрила свої очі й, побачивши Петра, сіла. 41. Він же подав їй руку та й підвів її і, прикликавши святих та вдів, поставив її живою. 42. Довідалась про це вся Яффа, і багато повірило в Господа.

Неділя розслабленого. Діяння Святих Апостолів 9, 32-42

32. І сталося, що Петро, обходячи всі усюди, прибув і до святих, що мешкали в Лідді. 33. Там він знайшов одного чоловіка, на ім’я Еней, що лежав на ліжку вісім років і був паралітик. 34. Петро сказав до нього: «Енею, Ісус Христос тебе оздоровляє. Устань і сам постели собі ліжко!» І вмить той підвівся. 35. І бачили його всі мешканці Лідди та Сарону, і навернулися вони до Господа. 36. Була ж у Яффі одна учениця, на ім’я Тавита, що значить у перекладі Дорка (Сарна). Вона була повна добрих діл та милостині, що чинила. 37. І сталося тими днями, що вона занедужала й умерла. Обмили її і поклали в горниці.

38. А що Лідда лежить близько Яффи, учні, почувши, що Петро там, послали двох чоловіків з просьбою до нього: «Не отягайся прийти аж до нас!» 39. Петро негайно рушив з ними. І як прийшов, вони його повели наверх у горницю, де всі вдови оточили його з плачем, показуючи йому туніки й плащі, що їх робила Дорка, бувши з ними. 40. Велівши всім вийти з хати, Петро став на коліна й почав молитися, а повернувшись до тіла, мовив: «Тавито, встань!» І та відкрила свої очі й, побачивши Петра, сіла. 41. Він же подав їй руку та й підвів її і, прикликавши святих та вдів, поставив її живою. 42. Довідалась про це вся Яффа, і багато повірило в Господа. 43. Доволі днів Петро перебув у Яффі в одного гарбаря Симона.

Синаксар у четверту неділю після Пасхи, про розслабленого

Стихи:
Слово Христа укріпляє розслабленого:
Саме слово є зціленням.

У цей день, в четверту неділю після Пасхи, здійснюємо воспоминання про розслабленого і за звичаєм святкуємо це чудо.